Органічне землеробство: про проблеми органічного харчування (Продовження)

Друга частина статті "Органічне землеробство: про проблеми органічного харчування." користувача Фейсбук Elizavrus Singularis. Матеріал друкується з дозволу автора.

Раз вже тема викликала таку кількість відгуків і жвавий інтерес, продовжу.

І так, прихильники "органічного" землеробства, в якості заперечень, найчастіше використовували такі аргументи:

1. замість гною в органічному землеробстві частіше використовують компост або перегній
2. в "органічному" землеробстві не використовують пестициди
3. не використовуються гормони
4. немає ГМО.

Постараюся про все по порядку:

1) Перегній або компост - це все та ж мінералізація. Органічні компоненти гниють. У процесі гниття, складні сполуки розпадаються на прості. Так чи інакше, ми отримуємо все той же аміак, який надалі повинен пройти нітрифікацію до нітратів. Так що, компостом ви удобрюєте або гноєм все це складно контрольовані процеси гниття, що дають на виході невідому кількість аміаку, а як наслідок, пізніше невідому кількість нітритів і нітратів.

2) Заперечення про пестициди, мабуть, моє улюблене: причому, що характерно, коли заперечують наївні споживачі органічних овочів і фруктів, вони часто прям так і пишуть: "там не використовують пестициди!", А коли заперечують ті, хто, мабуть, трохи трохи більше в темі, вони додають незначну деталь: "не використовують хімічні пестициди".

Що ж таке пестициди і гербіциди, що таке хімічні пестициди і чим вони відрізняються від біологічних, "дружніх" навколишньому середовищу?

Перш за все, пестициди - це отрута. (Pestis - зараза і caedo - вбивати). Бувають гербі (рослини) -циди, фунгі (гриби) -циди, -інсекти (комахи) -циди, зоо (тварини) -циди.

Для простоти, назвемо це все узагальнено пестицидами або отрутою. Грубо кажучи, токсичним може бути майже будь-яка речовина, в залежності від концентрації. Тому, отрутами прийнято називати речовини, небезпечні в дуже малих концентраціях.

Так ось, отрути бувають природного походження і штучного. Загалом, перші пестициди були природного походження. Люди помітили, що сік або навіть аромати деяких рослин отруйні в певних концентраціях для деяких комах або рослин, не завдаючи при цьому видимої шкоди іншим (бажаним) рослинам або людині. Такі речовини стали використовувати в якості пестицидів або гербіцидів або інсектицидів.

Пізніше, з розвитком технологій, люди зрозуміли, що немає необхідності обприскувати рослину саме соком. У соку величезна кількість складових, а потрібну дію надає лише одне з них. І тоді з'явилася ідея виділити і синтезувати цю молекулу і використовувати саме її.

Такий підхід дозволив отримувати, зберігати і використовувати конкретну речовину, відомої концентрації. Це ж спрощує дослідження впливу отрути, як на мету, так і на навколишнє середовище (в разі обприскування природним коктейлем, складно передбачити, який з численних компонентів коктейлю дав той чи інший токсичний або побічний ефект).

У людей існує упередження, що "біологічні" отрути менш небезпечні, ніж "хімічні".

Навіть якщо ми не станемо чіплятися до термінології, все одно це упередження дуже дивне. Це як запитати людину: ти як вважаєш за краще, щоб тебе труїли біологічною зброєю або хімічною? Ну звичайно біологічна зброя "краще"! Адже там є приставка "-біо"! А якщо вибирати з хімічної зброї, то краще, звичайно, вибрати "органічні" отрути!

Так ось, друзі, природна отрута кураре, має абсолютно рослинне походження. Це не робить її менш небезпечною для людини або тварин. Розчин Мати-й-Мачухи століттями використовували як лікарську рослину (від кашлю і не тільки) і лише недавно виявили канцерогенний ефект алкалоїдів,що входять до складу даної рослини.

Які ж отрути краще в сільському господарстві? На це питання немає однозначної відповіді.

Постійно проводяться дослідження, польові та клінічні випробування різних пестицидів і наслідків їх впливу на ціль і на навколишнє середовище, ступінь і швидкість біодеградації (здатності речовин розпадатися і засвоюватися в навколишньому середовищі) і багато іншого. Є великий список цих отрут, розділений не за принципом "біо" і "не біо", а за принципом сполук активних речовин, що входять до їх складу.

Періодично цей список уточнюється, якісь компоненти забороняються або коригуються допустимі дозування, з'являються, до речі і нові активні речовини. Але внесення їх до списку дозволених вимагає дуже складних і численних досліджень, випробувань, потім весь матеріал йде на затвердження комісії, що складається з учених і представників міністерства сільського господарства, охорони здоров'я, екології та охорони навколишнього середовища, промисловості тощо.

Кілька років тому я трохи попрацював у цій сфері, точніше, в міністерстві охорони навколишнього середовища Ізраїлю. У відділі, який займався вирішенням побутових інсекто-, біо-, зоо-цидів. Робота була бюрократична, я як раз допомагав готувати матеріал для подачі на отримання нових дозволів або повторне затвердження отриманих раніше дозволів (дозвіл на виробництво або імпорт отрут потрібно періодично оновлювати) на спеціальну вчену коміссію.

Відкрию вам невелику таємницю Полішинеля: найбільш серйозні роботи і дослідження на цю тему (як і на всі інші теми), ведуться в США.

Жодна країна світу поки не може зрівнятися з ними по науковим потужностям і за коштами, що кидаються на дослідження в цій області. Так що якщо приходить хтось, хто хоче впровадити новий пестицид, йому слід відразу переконати американців. Це дуже непросто. Якщо якийсь препарат не затверджений міністерством США, то в Ізраїлі, швидше за все, він бюрократичну стіну не проб'є. І навпаки, варто тільки американцям виявити щось недобре в тому чи іншому використовуваному вже компоненті і заборонити його, як майже автоматично, рефлекторно скорочуються м'язи ізраїльського бюрократичного апарату і нещасну отруту забороняють до використання і у нас.

Виробники або дистриб'ютори, звичайно, можуть подавати апеляції, але шанси, скажімо так, не айс. Заборонити отруту набагато простіше, ніж дозволити. Дозвіл на використання якогось "отрутохімікату" американськими міністерствами, хоч і є (неофіційно) необхідною умовою, все ж не є достатнім. Це лише умова для подальшого серйозного розгляду. Так, наприклад, препарат для боротьби з голубами, дозволений на території США, не отримував дозвіл ізраїльського міністерства. По крайній мірі, поки я там працював, я був свідком цієї вельми драматичної боротьби. По ряду зрозумілих причин я не стану оголошувати деталі, скажу лише, що головним аргументом проти препарату було те, що Ізраїль, в силу унікального географічного розташування, є транзитною зоною для мільярдів перелітних птахів (мігруючи з Євразії в Африку, огинаючи Середземне море по найкоротшому шляху, птахи пролітають над Ізраїлем в астрономічних кількостях, в тому числі і дуже рідкісні, зникаючі види). І гарантії, що стерилізації піддадуться тільки голуби і ніхто інший, не було. Точніше, прихильники препарату не змогли в цьому переконати вчених і фахівців. Тому, те, що дозволено іншим країнам, Ізраїль визнав, в даному випадку, неприпустимим для себе. Але я відволікся.

І так, списки дозволених і заборонених препаратів постійно уточнюються. Уточнюються за складом молекул, щовходять до них, за принципом їх дії, але не по "біологічності" свого походження. Більш того, в нашому відділі категорично заборонялося використовувати на упаковках до побутових інсекти- біо- та зооцидів маркетингові написи типу "зроблено на основі природних компонентів" або "на основі натуральних рослин".

Причина заборони була якраз в тому, що це дуже жорстокий маркетинговий хід, який вводить людей в оману з потенційно важкими наслідками.

Більшість людей, не маючи профільної освіти та знань, схильні вважати, що подібна "природність" означає менші ризики. У той час, як це взагалі нічого такого не означає. Думаючи, що має справу не з отрутою, а чимось відносно безпечним, споживач може зловживати препаратом або перевищити допустимі дози і може жорстоко за це поплатитися.

Тому, коли до нас надсилали на затвердження препарат, ми цей маркетинговий хід забороняли самим волюнтаристським способом, змушуючи переробляти упаковку і етикетку, прибираючи з неї "природність". Коли людина вирішує користуватися отрутою, вона повинна розуміти, що користується отрутою, а значить повинна поводитись з нею з граничною обережністю. Я не знаю, як йдуть справи в інших країнах, але якщо на вашій упаковці з отрутою стоїть напис про "природність" цього -цида, не дозволяйте вводити себе в оману - це отрута і його "природність" нічого нікому не гарантує. До того ж, абсолютно незрозуміло як саме цю отруту синтезували.

Якщо вам скажуть щось типу "без застосування хімії!", то швидше за все говорить просто безграмотна людина.

Підведу підсумок: "природність" пестицидів ніяк не значить меншу небезпеку. У ряді випадків це може означати лише низьку цільову ефективність, і, як наслідок, необхідність збільшених доз і концентрацій. "Органічність" землеробства так само означає, швидше за все і те, що виробник "уникає ГМО". А саме генна інженерія дозволяє впровадити в рослину ферменти інших рослин, що відлякують комах і вирощувати модифіковані види без необхідності обробляти рослини отрутами. Так що саме "органічне" землеробство має на увазі найбільш інтенсивне використання отрут.

Наостанок ще зауважу, що в ряді випадків "органічне" землеробство має на увазі використання і абсолютно неорганічних (з хімічної точки зору) отрут. Так, саме так! З огляду на те, що у кожного божевільного городника можуть бути свої власні, ні на кого не схожі уявлення про органічність і суворої систематизації у них немає, то на практиці там чорт ногу зломить. Я вже не кажу про те, що часто адепти "органічного", будучи переконаними в нешкідливості своїх (!) отрут, нехтують таким поняттям, як концентрація. А в країнах, де відсутній належний контроль за сільським господарством, він відсутній і за "органічним" в тому числі.

Ну що ж. Текст вийшов дуже великим і тему гормонів (а також тему ГМО) доведеться залишити на потім. Продовження слідує. Але перш, ніж я завершу цю частину, я підсумую і уточню: я не виступаю проти "органічного" землеробства. Я виступаю за грамотне землеробство! Виробник повинен бути технічно і технологічно грамотною людиною. І вирішувати/вибраковувати що-небудь потрібно на доказовій основі, а не на основі приналежності до філософії "біо", "еко", "органо", "мета" або "псевдо" землеробства.